Епікондиліт ліктьового суглоба

 Епікондиліт ліктьового суглоба відноситься до групи дегенеративно-запальних уражень кістково-м'язового апарату. У патогенезі епіконділіта мають значення обидва зазначених в назві даного класу захворювань фактора руйнування тканини і подальший запальний процес. Етіологія і патогенез епіконділіта Причиною захворювання найчастіше є тривале травмуючий вплив на тканини, що оточують ліктьовий суглоб. Як правило, це відбувається або у професійних спортсменів (особливо тенісистів), або у людей певних спеціальностей, що набагато ближче до наших реалій у масажистів, будівельників, що займаються малярськими роботами, штукатурів, теслярів, і у тих, хто постійно носить тяжкості. У процесі виконання одних і тих же рухів в сухожиллях м'язів передпліччя в місцях прикріплення до плечової кістки з'являються мікротріщини, слідом за якими на суміжних ділянках кісткової тканини починається асептичний запальний процес. Саме це запалення і дає клінічну картину епіконділіта, про яку піде мова нижче. Перш варто додати, що найчастіше уражається латеральний надмищелок плечової кістки, і розвивається так званий зовнішній епікондиліт. Чоловіки схильні до захворювання більшою мірою, ніж представниці слабкої статі, а перші ознаки з'являються після 40 років (звичайно, якщо ми говоримо не про професійні теннисистах). Набагато рідше зустрічається внутрішній ліктьовий епікондиліт. У цьому випадку руйнуються сухожилля м'язів згиначів кисті, а схильні до захворювання жінки, робота яких тісно пов'язана з роботою руками (наприклад, швачки або друкарки). Одночасно зовнішній і внутрішній епікондиліт не зустрічаються. Клінічна картина Проявляється епікондиліт больовим синдромом, і біль ця має ряд особливостей, які дозволяють нам диференціювати дане захворювання від артриту ліктьового суглоба. По-перше, болить ліктьовий суглоб при певному навантаженні при спробі хворого розігнути руку і зробити обертальний рух передпліччя назовні. Якщо ж ці рухи виконувати пасивно (тобто рукою лікаря без участі м'язів пацієнта), болі не буде. Взагалі всі пасивні рухи в ліктьовому суглобі при епікондиліті безболісні, що відразу дозволяє виключити артрит та артроз. По-друге, проекція болю при епікондиліті доводиться не на область суглоба, а на латеральну поверхню дистального відділу плечової кістки. Часто хворий може дуже точно показати, буквально пальцем, де саме в нього болить. Це, однак, не виключає відображених болів, які поширюються на передненаружную поверхню передпліччя і на зовнішню поверхню плеча. При пальпації доктор може виявити точку, в якій біль виражена максимально, а от зовні ліктьовий суглоб і шкіра над ним не змінені. Характерним для зовнішнього епіконділіта є симптом рукостискання. Як видно з назви, пацієнт відчуває біль при простому потиску руки. Ще одне уточнення щодо болю вона виникає при певних рухах (супінація і розгинання передпліччя) і абсолютно не залежить від ступеня навантаження. Навіть спроба підняти чашку кави може спровокувати її появу. Ми описали клінічну картину зовнішнього епіконділіта. Для внутрішнього характерна та ж симптоматики, тільки процес локалізується в області медіального надвиростка плечової кістки, а біль виникає при протилежних рухах згинанні і пронації передпліччя. Епікондиліт ліктьового суглоба: лікування та прогноз Епікондиліт тривало протікає захворювання, яке можна назвати хронічним. Якщо не було впливу прямої травми, то розвивається він довго, і настільки ж довго потрібно його лікувати. При діагнозі епікондиліт: лікування базується на консервативних методах впливу. Про хірургічному лікуванні мова не йде зовсім, що ж до медикаментозного впливу, то і воно малоефективне і широкого застосування при цій нозології не отримало. Тоді виникає логічне запитання як лікувати епікондиліт? На перше місце виходять фізіотерапевтичні методи впливу і забезпечення спокою ураженої руці. Серед методів фізіотерапії, які ефективні при епікондиліті, можна виділити імпульсну магнітотерапію, діадинамотерапія, парафіно-озокеритові аплікації. Можна застосовувати ударно-хвильову терапію. В залежності від стадії захворювання, перевага віддається різним методам впливу. При вираженому больовому синдромі показаний електрофорез з кортикостероїдами і анестетиками. Для іммобілізації рекомендовано використовувати спеціальні налокітники або носити еластичну бинтову пов'язку у формі вісімки. Фізичні навантаження при цьому потрібно виключити або обмежити, носити тяжкості ураженої рукою протипоказано. Це зведе нанівець всі лікувальні заходи. Звертаємо вашу увагу на те, що захворювання епікондиліт досить підступно біль може відступити порівняно швидко, і ви спробуєте повернутися до звичних навантажень раніше терміну. Цього робити не варто, так як між зникненням болю і повним відновленням уражених ділянок проходить чимало часу. Також не буде зайвим при діагнозі епікондиліт лікування народними засобами. Позитивний ефект надає гірудотерапія, широко відомий і рецепт настоянки з кореня кінського щавлю. Можна приготувати масляний розчин лаврового листа і робити з нього заспокійливі компреси на уражену область. Але головне це все-таки спокій. Про повну іммобілізації не йдеться. Спеціальні вправи при епікондиліті показані, і їх вам порекомендує лікар, він же розповість, як правильно їх виконувати. До них приступають після того, як куповані гострий больовий синдром і виконують щодня впродовж багатьох тижнів. Пам'ятайте лікування епіконділіта ліктьового суглоба тривалий процес, що вимагає консолідованих зусиль пацієнта та медичних працівників.