піелоектазія нирок у дітей симптоми, причини і лікування

Піелоектазія нирок у дітей це захворювання, часто є вродженим. Однак навіть воно піддається лікуванню! Важливо лише чітко виконувати розпорядження лікаря і категорично не займатися самолікуванням! Тоді вже через кілька місяців від недуги не залишається і сліду. Причини розвитку піелоектазіі Найчастіше піелоектазія у новонароджених дітей виступає не самостійним захворюванням, а лише наслідком різних патологій. Діагностувати схильність до недуги можна ще в утробі матері, відвідавши кабінет УЗД. На підставі даного дослідження лікар може скорегувати спосіб життя матері, однак ніякого лікування поки проводитися не буде. Все вирішиться після народження малюка на підставі вже контактного обстеження. До числа причин піелоектазіі можна віднести: Нерівномірний розвиток внутрішніх органів. Більш розвинені органи або кровоносні судини можуть тиснути на сечоводи, викликаючи дисфункцію всієї системи. Дисфункція сечового міхура. Дитина мочиться досить рідко, в результаті чого сечовий міхур буде постійно переповнений. Генетичні патології. Суть захворювання полягає в тому, що під впливом несприятливих факторів, зокрема порушення відтоку сечі, ниркова тканина істотно деформується, що відбивається і на функціонуванні нирок. Істотно змінюється і структура органу, який в процесі прогресування захворювання зменшується в розмірах. Що примітно, проявляється даний дефект в основному у хлопчиків. Піелоектазія у дітей умовно можна поділити за ступенем тяжкості: Легка форма. У цьому випадку маляті не прописують лікарських препаратів, а захворювання проходить само, тому що з плином часу розвивається і дозріває сечостатева система. Середня форма. Такий ступінь тяжкості піелоектазіі вимагає медикаментозного втручання. Прийом препаратів буде здійснено курсами, кількість яких варіюється залежно від клінічної картини. Проміжок між прийомами ліків близько місяця. Важка форма. Маленькі пацієнти, які страждають важкою патологією нирки, напевно будуть схильні хірургічного втручання. Особливу роль у цьому випадку грає не стільки сама операція, скільки процес реабілітації, який покаже, успішно пройшло оперативне втручання або ж ні. Однак у більшості випадків вона дає позитивний результат. При цьому абсолютно неважливо, який саме підвид буде спостерігатися у маленького пацієнта: піелоектазія ліворуч, праворуч або двостороння. Лікарі будуть боротися за нормальне функціонування обох органів. Як розпізнати піелоектазія? Як правило, піелоектазія у новонародженої дитини протікає практично безсимптомно і діагностується лише за допомогою ультразвукового дослідження. Симптоми можуть проявитися значно пізніше, коли захворювання буде активно прогресувати. Основні з них це висока температура і постійні болі в животику, а також порушення відтоку сечі. Помітивши у дитини один з даних симптомів, батьки ні в якому разі не повинні займатися самолікуванням. Малюка слід відразу ж показати педіатру, який і призначить відповідне лікування. Жарознижуючі препарати грудним дітям, які страждають піелоектазія, не призначаються, адже це не вирішить проблеми. Основний упор робиться на фізіопроцедури, які надають щадне вплив на тендітний організм малюка. У тому випадку якщо відповідне лікування не було отримано, то піелоектазія може стати причиною розвитку вкрай серйозних наслідків: Збільшення розміру сечоводів. Пов'язано це з порушенням відтоку сечі. Переповнений сечовий міхур і сечоводи не тільки створюють відчуття дискомфорту, але і чинять тиск на органи статевої системи. Рефлюкс сечової системи. Дане ускладнення вважається одним з найнебезпечніших, адже сеча при переповненні міхура повертається назад в нирку. Відбувається інтоксикація організму дитини, і застаивание рідини в ньому. Здуття сечоводів. Пропорційно збільшенню розмірів сечоводів збільшується і вхідний отвір в сечовий міхур. В результаті цього сильно стискається вихідний отвір, що неминуче призводить до застою сечі. Пролапс сечоводу. Збільшуючись у розмірах, сечоводи вклинюються в органи статевої системи, будь то уретра або піхву. У дитячому віці дитина може не відчути дискомфорт, однак з часом цей фактор може відбитися навіть на дітородної функції. У разі якщо у маленького пацієнта спостерігається двостороння піелоектазія у важкій формі, то лікування буде проводитися відразу ж. Для більш легких форм воно призначатися не буде. За хворим буде вестися постійне спостереження, а раз на три місяці він повинен проходити відповідну діагностику. Якщо з часом, коли сечостатева система дозріє, поліпшення не наступить пацієнта будуть повторно обстежити і вирішувати, який вид лікування призначити.